KONFERENCJA: ŚWIECKIE I RZYMSKOKATOLICKIE WłADZE RZECZYPOSPOLITEJ WOBEC SWOICH, NIEKATOLICKICH OBYWATELI – PROTESTANCI, BIAłORUSINI, UKRAIńCY, ORMIANIE, ŻYDZI. WSPółCZESNE ECHA DAWNYCH PROBLEMóW W XIX-XXI W.

„Od Unii Lubelskiej do Unii Europejskiej”. Jan Paweł II
Świeckie i rzymskokatolickie władze Rzeczypospolitej wobec swoich, niekatolickich obywateli – protestanci, Białorusini, Ukraińcy, Ormianie, Żydzi. Współczesne echa dawnych problemów w XIX-XXI w.
Z okazji 450 rocznicy Unii Lubelskiej
 
«Від Люблінської унії до Європейського Союзу" (Іван Павло II)
Cтавлення світської і римо-католицької влади Речі Посполитої до своїх, некатолицьких громадян: протестантів, білорусів, українців, вірмен, євреїв. Сучасні відгомони давніх проблем в XIX-XXI ст.
З нагоди 450-річчя Люблінської унії 


Unijne doświadczenia Ukrainy
 

W imieniu wszystkich organizatorów serdecznie zapraszam na międzynarodową konferencję naukową organizowaną z okazji 450. rocznicy unii lubelskiej pt. Od Unii Lubelskiej do Unii Europejskiej (Jan Paweł II). Świeckie i rzymskokatolickie władze Rzeczypospolitej wobec swoich, niekatolickich obywateli – protestanci, Białorusini, Ukraińcy, Ormianie, Żydzi. Współczesne echa dawnych problemów w XIX-XXI w.” 
W załączeniu przesyłam program konferencji, która odbędzie się 5 grudnia (czwartek) 2019 roku w pomieszczenie Katedry Ukrainoznawstwa Wydziału Studiów Międzynarodowych i Politycznych Uniwersytetu Jagiellońskiego (ul. Wenecja 2, sala 5) na godz. 10:00. 
Mamy nadzieję, że nasza konferencja przyczyni się do ponownego zbadania w oparciu o niegdyś niedostępne materiały źródłowe i do możliwie obiektywnego przeanalizowania z perspektywy 450 lat szeregu wielu kontrowersyjnych problemów, zaszłości oraz poznania często wspólnego, wzajemnie wzbogacającego dziedzictwa, kultury i dziejów Rzeczypospolitej polskiego i litewskiego, a faktycznie również białoruskiego i ukraińskiego Narodu. 
W oparciu o nowe ustalenia będzie możliwe jakże potrzebne i oczekiwane przez wszystkie cztery narody porozumienie, oparte na wnioskach wypływających z doświadczeń wielu unii, zawartych, rozpoczętych, niezrealizowanych, a godnych ponownego przedstawienia i upowszechnienia w opinii publicznej w Europie i w świecie. 
Z myślą o realizacji tej idei we wrześniu 2000 roku do pielgrzymów z Uniwersytetu Jagiellońskiego w Rzymie, a następnie w 2001 roku w Kijowie największy ówczesnych autorytet moralny w świecie św. Jana Pawła II mówił w następujących słowach: „Polska potrzebuje światłych patriotów, zdolnych do ofiar dla miłości Ojczyzny i równocześnie przygotowanych do twórczej wymiany dóbr duchowych z narodami jednoczącej się Europy”.
Natomiast rok później w stolicy niezależnej od 1991 roku Ukrainy Kijowie św. Jan Paweł II w swoim powitalnym przemówieniu, jako jedynym transmitowanym na całą Ukrainę, wypowiedział w języku ukraińskim swoje – jak dziś widać – prorocze słowa: 
„Дорогі українці, обіймаю вас усіх, від Донецька до Львова, від Харкова до Одеси та Сімферополя! У слові Україна є заклик до величі вашої Батьківщини, яка своєю історією засвідчує особливе покликання бути межею та дверима між Сходом і Заходом. Протягом сторіч ця країна була привілейованим перехрестям різноманітних культур, місцем зустрічі духовного багатства Сходу й Заходу. Україна має виразне європейське покликання, яке підкреслюють також і християнські корені вашої культури. Висловлюю побажання, щоб ці корені могли зміцнити вашу національну єдність, запевнюючи здійснюваним тепер реформам життєдайні соки справжніх цінностей, із яких усі могли б користати. Нехай же ця Земля й далі розвиває своє благородне завдання, з гордістю, яку висловив щойно цитований поет, коли писав: „Нема на світі України, немає другого Дніпра”. Народе, що живеш на цій землі, не забувай цього! З душею, переповненою цими думками, роблю перші кроки цього, так палко бажаного і сьогодні щасливо розпочатого візиту. Нехай Господь благословить тебе, дорогий народе України, й нехай завжди береже твою улюблену Батьківщину”.
„Obejmuję was wszystkich, najdrożsi Ukraińcy, od Doniecka do Lwowa, od Charkowa do Odessy i Symferopola! W słowie Ukraina jest przypomnienie wielkości waszej Ojczyzny, która przez swoją historię świadczy o swoim szczególnym powołaniu jako granica i brama między Wschodem i Zachodem. W ciągu wieków ten kraj był uprzywilejowanym skrzyżowaniem różnych kultur, punktem spotkania między bogactwami kulturalnymi Wschodu i Zachodu. Ukraina ma wyraźnie powołanie europejskie, podkreślone także przez chrześcijańskie korzenie waszej kultury. Życzę, aby te korzenie umacniały waszą jedność narodową, zapewniając przeprowadzanym przez was reformom ożywcze soki autentycznych i zgodnych wartości, z których mogliby korzystać wszyscy. Niech ta Ziemia nadal rozwija swoją misję z dumą wyrażoną przez cytowanego przed chwilą poetę: „...Nie ma na świecie innej Ukrainy, nie ma innego Dniepru”. Narodzie, który zamieszkujesz te ziemie, nie zapominaj o tym! Z sercem przepełnionym tymi myślami stawiam pierwsze kroki podczas tej tak bardzo upragnionej i dzisiaj szczęśliwie rozpoczętej wizyty. Niech Bóg wam błogosławi, drogi narodzie Ukrainy, i strzeże zawsze twoją ukochaną Ojczyznę!” 
Dziś – gdy od pięciu lat zabijani są na wschodnich ziemiach Ukrainy ukraińscy żołnierze, których zginęło kilkanaście tysięcy, dziesiątki tysięcy zostało ciężko rannych, a dorobek życia straciło kilka milionów obywateli Ukrainy w anektowanej i okupowanej przez siły zbrojne Federacji Rosyjskiej ukraińskiej Autonomicznej Republiki Krym, Donbasu i Ługańska – widać, jak dalekowzrocznym, perspektywicznym, wręcz proroczym był ekumeniczny pontyfikat św. Jana Pawła II, który po „Golgocie XX wieku” w Oświęcimiu i innych obozach zagłady Papież-Słowianin wszelkimi sposobami dążył do pokojowego, godnego życia w duchowo niepodzielnej, ale wciąż niezjednoczonej Europie, Europie uniwersalnych, głównie chrześcijańskich, zarówno zachodnich, jak i wschodnich wartości, tradycji i standardów. 
Duchowymi patronami pragnącej żyć w prawdzie, wolności i pokoju Europie są św. Benedykt oraz wyniesieni do współpatronów przez św. Jana Pawła II Apostołów Słowian bracia greccy św. św. Cyryl i Metody, których idee wcielali w życie kijowscy i lwowscy romantycy ukraińscy na czele z Tarasem Szewczenką i Markijanem Szaszkiewiczem. 
Mamy nadzieję, że zarówno prace naszej krakowski konferencji, wygłoszone referaty, zaplanowane do druku artykuły i dokumenty, choć w niewielkim stopniu, przyczynią się do wypełnienia pierwszej, fundamentalnej idei chrześcijaństwa, jaką jest miłość do Stwórcy i do Jego miłosiernego Syna, Boga-Człowieka – Zbawiciela wszystkich chrześcijan i Jego przykazania „nie zabijaj”. 
Głęboko wierzymy, że przywódcy państwa naszej wspólnej planety zrezygnują z produkcji broni jądrowej, o co apeluje Ojciec Święty Franciszek, co jako pierwsza uczyniła Ukraina w 1994 roku. 
Z tymi nadziejami, w imieniu wszystkich organizatorów zapraszamy na konferencję.
Będziemy wdzięczni za potwierdzenie otrzymanego materiału i załączonego programu konferencji i duchową obecność podczas jej obrad. 
Łączymy słowa dobre i wyrazy należnego poważania 
W imieniu organizatorów
Prof. dr hab. Włodzimierz Mokry
Katedra Ukrainoznawstwa Wydziału Studiów Międzynarodowych i Politycznych Uniwersytetu Jagiellońskiego
Prezes Fundacji św. Włodzimierza Chrzciciela Rusi Kijowskiej w Krakowie
Унійний досвід України 
Від імені всіх організаторів щиро запрошуємо Вас прийняти участь у міжнародній науковій конференції, організованій з нагоди 450-річчя Люблінської унії, під заголовком «Від Люблінської унії до Європейського Союзу" (Іван Павло II). Cтавлення світської і римо-католицької влади Речі Посполитої до своїх, некатолицьких громадян: протестантів, білорусів, українців, вірмен, євреїв. Сучасні відгомони давніх проблем в XIX-XXI ст.».
У додатку пересилаємо програму конференції, яка відбудеться 5 грудня (четвер) 2019 року в Кафедрі Українознавства Факультету міжнародних і політичних студій Ягеллонського університету (вул. Венеція 2, зал № 5) о годині 10:00.
Ми сподіваємось, що наша конференція сприятиме перегляду на основі колись недоступних джерельних матеріалів та об'єктивного аналізу ряду багатьох суперечливих проблем, з перспективи 450 років, та дізнатися про спільну, взаємозбагачуючу спадщину, культуру та історію Речі Посполитої польського і литовського, а насправді також білоруського та українського народів.
На основі нових досліджень стане можливим, як же потрібне і очікуване всіма чотирма народами порозуміння, основане на висновках з досвіду багатьох уній, укладених, ініційованих, нереалізованих та гідних бути знову представленими та розповсюдженими серед громадської думки в Європі та світі.
З думкою про втілення цієї ідеї, у вересні 2000 року, паломники Ягеллонського університету в Римі, а потім у 2001 р. у Києві, найбільший моральний авторитет тогочасного світу св. Іван Павло ІІ сказав наступні слова: «Польщі потрібні освічені патріоти, здатні приносити жертви за любов до своєї Батьківщини і водночас готові до творчого обміну духовними благами з народами  Європи, яка нині об'єднується».
Натомість рік потому, у столиці незалежної від 1991 р. України, Києві св. Іван Павло II, у своєму вітальному слові, проголошеному українською мовою, яке транслювалося на всю Україну, сказав, як це бачимо сьогодні, пророчі слова:
„Дорогі українці, обіймаю вас усіх, від Донецька до Львова, від Харкова до Одеси та Сімферополя! У слові Україна є заклик до величі вашої Батьківщини, яка своєю історією засвідчує особливе покликання бути межею та дверима між Сходом і Заходом. Протягом сторіч ця країна була привілейованим перехрестям різноманітних культур, місцем зустрічі духовного багатства Сходу й Заходу. Україна має виразне європейське покликання, яке підкреслюють також і християнські корені вашої культури. Висловлюю побажання, щоб ці корені могли зміцнити вашу національну єдність, запевнюючи здійснюваним тепер реформам життєдайні соки справжніх цінностей, із яких усі могли б користати. Нехай же ця Земля й далі розвиває своє благородне завдання, з гордістю, яку висловив щойно цитований поет, коли писав: „Нема на світі України, немає другого Дніпра”. Народе, що живеш на цій землі, не забувай цього! З душею, переповненою цими думками, роблю перші кроки цього, так палко бажаного і сьогодні щасливо розпочатого візиту. Нехай Господь благословить тебе, дорогий народе України, й нехай завжди береже твою улюблену Батьківщину”. 
Сьогодні – коли на східних територіях України, ось уже протягом п’яти років вбивають українських воїнів, з-посеред яких кілька тисяч загинуло, десятки тисяч отримали серйозні поранення, а кілька мільйонів громадян України втратило своє майно в анексованій та окупованій збройними силами Російської Федерації українській Автономній Республіці Крим, Донбасі та Луганську – можна побачити, наскільки далекоглядним, перспективним, навіть пророчим був екуменічний понтифікат св. Івана Павла ІІ, який після «Голгофи ХХ століття» в Освєнцімі та інших таборах нищення, всіляко прагнув установленню мирного, гідного життя в духовно неподільній, але все ж єдиній Європі – Європі, універсальних, переважно християнських, як західних, так і східних цінностей , традиції та стандартів.
Духовними покровителями Європи, яка хоче жити в правді, свободі та мирі, є святий Бенедикт і визначені покровителями Європи св. Іваном Павлом ІІ, слов’яни, грецькі брати, святі Кирило та Мефодій, ідеї яких реалізовували київські та львівські романтики, на чолі з Тарасом Шевченком та Маркіяном Шашкевичем.
Ми сподіваємось, що наша краківська конференція, заплановані до публікації статті та документи, хоча б в незначній мірі, сприятимуть виконанню першої, основоположної ідеї християнства, а саме любові до Творця і до його милосердного Сина, Бога-Людини – Спасителя усіх християн і Його заповіді «не вбивай».
Ми глибоко віримо, що лідери держав нашої спільної планети відмовляться від виробництва ядерної зброї, про що говорить Святіший Отець Франциск, та що Україна як перша зробила в 1994 році.
З цією надією запрошуємо вас взяти участь у конференції, а принаймні про духовну присутність.
Будемо вдячні за підтвердження цього листа та програми конференції.
З добрим словом та належною повагою
Від імені організаторів
Проф. Володимир Мокрий
Кафедра Українознавства Факультет міжнародних та політичних студій Ягеллонського університету
Голова Фундації св. Володимира Хрестителя Київської Руси у Кракові

Załączone pliki: