fundacja

Дзеркала ідентичності. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI – початку XVIII століття

Autor Наталя Яковенко
Miejsce wydania Київ
Liczba stron 472
Rok wydania 2012

CENA: 76,00 zł

Dodaj do koszyka

Przy zamówieniach powyżej 300 zł
pokrywamy koszt przesyłki

OPIS

Наталя Яковенко — випускниця кафедри класичної філології Львівського університету, багатолітня завідувачка, а нині професор кафедри історії Києво-Могилянської академії, головний редактор часописів «Український гуманітарний огляд» та «Київська Академія». Авторка численних статей і книжок, зокрема «Українська шляхта з кінця ХІV до середини XVII століття» (1993, 2008); «Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI–XVII століття» (2002; польський переклад — 2010); «Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України» (1998, 2005, 2006, 2009; польський переклад — 2011, російський — 2012); «Вступ до історії» (2007). Досліджує соціокультурну історію України XVI–XVII століття, серед іншого політичні, просторові й ціннісні уявлення її жителів, їхні життєві стратегії, релігійну свідомість і творчу адаптацію західних взірців шкільництва та письменства до українських реалій.
До нової книжки чільного українського історика, професора Києво-Могилянської академії Наталі Яковенко ввійшли вибрані статті про формування ідентичностей, особливості світосприйняття, концепції «правильної» влади і шляхетського обов’язку в ранньомодерній Україні.
“ Кожна людина має характерні індикатори «членства в групі». Ці індикатори надзвичайно мінливі і ніколи не бувають остаточними й непорушними. На них впливають множинні персональні ідентичності, обумовлені зв’язками індивіда з соціальним, фаховим чи локальним середовищем, освітою, походженням, статтю тощо. Причому ієрархія цих ідентичностей так само мінлива, як і життєві колізії, в які потрапляє людина. Колективна ідентичність химерно і безмежно варіативно переплітається з ідентичністю персонального чи групового типу. В результаті свідомість людини постає як складний пасьянс, рівняння, перевантажене різного роду невідомими і змінними. Історикові тяжко дати раду з цим калейдоскопом ідентичностей, адже, на відміну від соціолога, він не може запропонувати своїм піддослідним анкету з питаннями. Ми приречені вести діалог лише з текстом джерела, який, крім зрозумілої неповноти, ще й обтяжений умовностями писемної та освітньої комунікації.”